МЕНЮ

Банери

Статистика
Понедельник200
Вторник186
Среда198
Четверг155
Пятница12
Суббота87
Воскресенье142

Всего хитов:85
Было всего:41116
Рекорд:235



Школа у 90-х — 2000 — му рокі

 

У 1913 році у маленькому будиночку по Базарній вулиці (тепер Радянська) в приміщенні приватного хлібопекаря Романцова було відкрито церковно-приходську школу. Діяла вона у складі двох груп при наявності одного вчителя.

Маленька школа не могла задовольнити потреби заможної частини населення, і тому „Товариство благоустрою” почало клопотання перед губернією про дозвіл відкрити у Ворзелі суспільну прогімназію початкових класів.

У тому ж 1913 році в будинку господаря Київської майстерні могильних пам’ятників - Іванова була відкрита Ворзельська суспільна прогімназія, директором якої став Маркевич С.О. З 1917 р. школа розміщалася у будинку графині Уварової, де було 6 класів; навчалося 150 дітей, а працювало 16 вчителів.

1920-1922 роки. Київ обезлюднів від голоду та холоду. Хто міг рятувався переїздом у підміські села, щоб перебути лиху годину. Так, у 1921році у Ворзелі опинився Валер'ян Петрович Підмогильний, український письменник, який працював вчителем у школі до 1923 року, викладав політосвіту та українську мову.

У проміжку між 1930 і 1935 роками школа була перейменована в школу "колгоспної молоді”, але невдовзі була повернута в систему освітніх навчальних закладів із старою назвою - "Школа трудової молоді”. У передвоєнні п’ятирічки при шкільних залізничних майстернях відкрито профтехшколу, яка готувала висококваліфікованих робітників слюсарної та столярної справи.

З 23 серпня 1941 року по 6 листопада 1943 року Ворзель був окупований німецькими загарбниками. У період війни учні і вчителі школи брали активну участь у боротьбі з німецькими загарбниками. У період окупації школа функціонувала як початкова.

Після звільнення селища школа поновила свою роботу і називалась "Ворзельська середня залізнична школа №14". У 1948 р. приміщення школи було повністю відремонтоване. Тут навчалося 320 –340 чоловік. У кабінетах було по 30 – 40 учнів. Ворзельська трудова школа № 14 не тільки навчала дітей основним предметам, але й давала можливість здобути професію: дівчатам – друкарки, хлопцям – водія. У 1963 році було розпочато будівництво нової школи, а першого вересня 1965 року новобудова прийняла своїх учнів.

Під керівництвом учительки біології Долецької Ю.В. учні посадили біля школи рідкісні породи дерев, пізніше це став дендропарк. Біля школи існував чудовий фруктовий сад. Середня школа №14 створила власний кінотеатр "Космос”, який існував понад 20 років. Всі посади в кінотеатрі займали школярі. При кінотеатрі існував клуб "Цікаві зустрічі”. Сюди запрошували редакцію журналу "Новини екрану”. Зі школярами зустрічався Сергій Параджанов, Павло Глазовий, Андрій Сова та інші видатні люди. Проводились предметні вечори.

Важливим кроком у вихованні підростаючого покоління стало відкриття у 1975 році музею Бойової слави, організатором і керівником якого був Альошков М.О.

Директорами школи працювали: 1968 - 1972 рр. - Сніжко М.М., 1972 - 1976 рр. - Постовий В.Г., 1976 - 1991 рр. - Кондратюк Л.Г, 1991 - 2002 рр. - Гусевик В.С.

У 1993 році, завдяки наполегливій праці вчителя-методиста української мови та літератури Бурко О.В., відкрито кімнату-світлицю Валер'яна Петровича ГІідмогильного. Через вісім років, знову таки завдячуючи наполегливості Ольги Василівни, при підтримці директора школи Гусевика В.С., вдалося відкрити меморіальну дошку Валер'яну Підмогильному.

З 2002 року директором школи є Волга Тетяна Григорівна. Школа живе в спогадах її учнів, а учні наповнюють змістом життя школи: діє учнівське самоврядування дитячої та юнацької організації «Юні ворзеляни», біля третини учнів грає в шкільному інтелектуальному клубі «Ерудит», працюють гуртки, секції, шкільні театри – ляльковий, театр моди, активно ведеться пошукова робота і поповнюється новими експонатами шкільний музей «Історія школи».

Життя продовжується. Школа живе поки в ній є учні.